ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Тема 1. Види та жанри образотворчого мистецтва. Історія мистецтв від найдавніших часів до сучасності. Відокремлення образотворчого мистецтва від інших форм свідомості та його символізм в різні епохи
Урок 1. Значення курсу «Історія мистецтва» для культурного розвитку сучасної людини. Ознайомлення з видами та жанрами образотворчого мистецтва.
Урок 2. Етапи розвитку мистецтва. Короткий огляд історії мистецтв від найдавніших часів до сучасності.
ІІ. Тема 2. Мистецтво Стародавнього світу та античності.
Урок 3. Первісне мистецтво. Стародавні стоянки на терені України часів пізнього палеоліту. Виникнення трипільської культури (4-3 тис. до н.е Формування скіфського "звіриного стилю". Видатні пам'ятки сарматського ужиткового мистецтва.
Загальна характеристика стародавніх культур Індії та Китаю. Арабська цивілізація. Мистецтво Стародавнього Єгипту. Пантеон єгипетських богів. Утворення в мистецтві скульптури монументального стилю, роль скульптури у поховальному обряді.
Мистецтво Античної Греції. Досягнення Крито-Мікенського мистецтва. Мистецтво Стародавнього Риму. Сім чудес Античного світу.
ІІІ. Тема 3. Мистецтво Середньовіччя
Урок 4. Мистецтво Візантії. Заснування художнього стилю середньовіччя, збереження у ньому культурних традицій античності. Мистецтво романського стилю. Формування готичного стилю. Поєднання у мистецтві давньоруських зодчих візантійської, романської та слов'янської традицій.
ІV. Тема 4. Мистецтво Відродження
Урок 5. Передумови розвитку італійської художньої культури. Роль Флоренції у створенні художніх цінностей. Естетичний ідеал епохи Відродження і його втілення у мистецтві. Раннє Відродження. Архітектор Філліппо Брунелеске (купол церкви Санта Марія де Флоре). Порівняльна характеристика творчості Джотто, Мазаччо, Донателло, Ботічеллі і їх внесок у розвиток мистецтва.
Високе Відродження. Природа естетичного почуття, джерела талановитості у життєвому та творчому шляху Леонардо да Вінчі. Скульптурне мистецтво доби Відродження. Феномен Мікеланджело Буонаротті і його місце в історії світової скульптури.Ідеї Відродження у живописних творах Рафаеля Санті.
Майстри венеціанської школи живопису: Джорджоне і Тиціан.
V. Тема 5. Образотворче мистецтво країн Західної Європи ХVІІ- ХVІІІ ст..ст.
Урок 6. Історичні умови становлення західноєвропейської художньої культури. Стильові течії епохи Просвітництва, переосмислення естетичних принципів.
Мистецтво бароко: потяг до розкоші, декоративності, контрастів, синтезу. Формування національних культур. Мистецтво Італії. Булонська Академія мистецтв. Провідні художні методи в різних видах образотворчого мистецтва. Лоренцо Берніні - представник італійського бароко. Реалістичні образи Мікеланджело да Караваджо.
Мистецтво Франції. Класицизм як провідний художній стиль. Розквіт палацового мистецтва (Лувр, Версаль). Роль скульпторів (Франсуа Жирардон, Ж.-Б. Пигаль) та живописців (Ніколя Пуссен, Франсуа Буше) у ствердженні особистісних якостей людини. Поняття синтезу мистецтв.
Мистецтво Іспанії. Блискучі портрети і сцени придворного життя Дієго Веласкеса. Оптичні ілюзії в архітектурі.
Мистецтво Голландії ХVII століття. Перевага малих форм в живописі. Сюжетний живопис і його теми. Психологічне осмислення людської сутності у творах Рембрандта Харменс Ван Рейнда.
Мистецтво Фландрії. Урочиста святковість і життєрадісний характер фламандського бароко. Творчість Пітера Пауля Рубенса - гімн фізичній досконалості людини та красі сільської природи. Натюрморти Франса Снейдерса.
VІ. Тема 6. Образотворче мистецтво країн Західної Європи ХІХ- ХХ ст..ст. Знайомство з творчим доробком майстрів сучасності .
Урок 7. Імпресіонізм як новий етап у розвитку мистецтва живопису. Творчість Едуарда Мане, Клода Моне, Огюста Ренуара.
Постімпресіонізм і неоімпресіонізм у живописі. Творчість геніальних європейських художників Вінсента ван Гога, Поля Гогена і Поля Сезана.
Символічне значення кольору в картинах експресіоністів. Постаті Жоржа Брака та Пабло Пікассо в мистецтві кубізму.
Сюрреалізм у мистецтві живопису. А.Бретон як теоретик напрямку. Життєвий та творчий шлях Сальвадора Далі.
Урок 8. Мистецтво «Передвижників». Реалістичний напрямок у живописі ХХ століття: Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Тетяна Яблонська.
Ретроспективізм, еклектизм, ампір та модерн в архітектурі. "Будинок з химерами" архітектора Городецького. Споруди Антоніо Гауді та Густава Ейфеля.
VІІ. Тема 7. Розвиток українського мистецтва на сучасному етапі
Урок 9. Сучасне українське мистецтво: історична пам'ять та світовий контекст. Становлення авангарду в образотворчому мистецтві, національні особливості та шляхи розвитку (школа М.Бойчука, творчі здобутки К.Малевича, Г.Нарбута).
Художні напрямки ХХ століття. Приклади творів скульптури, живопису. Знайомство з творчим доробком майстрів сучасності. Розвиток українського мистецтва на сучасному етапі
Урок 10. Художні напрямки ХХ століття. Приклади творів скульптури, живопису. Знайомство з творчим доробком майстрів сучасності. Розвиток українського мистецтва на сучасному етапі
ПЕРЕВІР ЗНАННЯ
ВСТУП
Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів[1]. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елементу духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями. Етимологія терміну Українське слово «мистецтво» походить від німецького Meister (майстер), яке в свою чергу походить від латинського Magister (навчитель, начальник), що в свою чергу, вірогідно, утворене шляхом поєднання слів magis («великий») та historзнавець, умілець, згодом - актор (histrion). Етимологічно цей термін співзвучний з мастацтво а також старопольським misterstwo і в українську мову був позичений відносно недавно. Створення цього слова приписують також редакторам часопису «Основа», або Олені Пчілці. У багатьох слов'янських мовах термін пов'язаний зі словом «умілець», «вміння», зокрема чеськ. та слов. umeni, серб. та словен. umetnost, босн. umjetnost. Російська назва искусство виходить із запозиченого в часи християнізації з болгарської изкуство-то (корінь - искус (=искушение), тобто спокуса) і є історичним свідченням настороженого ставлення православної церкви до художньої творчості. . У багатьох європейських мовах використовуються слова латинського походження -фр. та англ. art або ісп. та іт. arte. Відповідником латинського ars в грецькій мові є слово τέχνη, що первісно означало мистецтва, науку, вміння або ремесла. Останнє слово було запозичене багатьма мовами, в тому числі й українською для таких слів, як техніка.